МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГУК ЯНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ

МАТЕРІАЛИ

дослідницько-експериментальної

і методичної діяльності

«КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНЯ ЯК КОМПЛЕКС РІВНЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СУЧАСНОГО НАВЧАННЯ»

(ДОБІРКА ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ І ВПРАВ

ДЛЯ ДІТЕЙ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ)

Гук Яни Олександрівни,

вчителя початкових класів,

спеціалізованої загальноосвітньої школи №291

з поглибленим вивченням іноземної мови

яка атестується та є претендентом

на присвоєння звання “учитель-методист”

Київ

2020

Прізвище, ім’я, по-батькові	Гук Яна Олександрівна
Освіта	Вища
Спеціальність за дипломом	Вчитель початкових класів
Який навчальний заклад і коли закінчив	Київський державний педагогічний інститут ім.О.М.Горького, 1985р.
Педагогічний стаж роботи	34р.
Місце роботи, адреса, контактний телефон	Київ, спеціалізована загальноосвітня школа №291 з поглибленим вивченням іноземних мов
Посада	Вчитель початкових класів
Кваліфікаційна категорія	Спеціаліст вищої категорії
Педагогічне, вчене звання, науковий ступінь	Старший вчитель
Проблеми, над розв’язанням яких працює автор	Ключові компетентності учня як комплекс рівня знань, умінь та навичок сучасного навчання

Анотація

Гук Я.О.

«Ключові компетентності учня як комплекс рівня знань, умінь та навичок сучасного навчання»

Добірка практичних завдань і вправ для дітей початкової школи: методична розробка, що містить авторську розробку завдань і вправ для дітей 1-4 класу – Яна Гук. – спеціалізована загальноосвітня школа № 291 з поглибленим вивченням іноземної мови, категорія – - Київ, 2020р.

Добірка авторських тематичних завдань і вправ для дітей початкової школи сприятлива на засвоєння дітьми глибших знань із різних предметів.

Тематика даних занять найповніше відповідає психологічним особливостям і віковим можливостям учнів молодших класів.

Педагогічною метою методичної розробки є залучення дітей до поглиблення знань із дисциплін, що викладаються, ознайомлення з ключовими компетентностями за допомогою тематичних вправ і завдань.

Дана розробка сприяє розвиткові уяви, емоційного інтелекту дітей, активізації розумової активності та сприяє вихованню моральних якостей.

Перевагою даної методичної розробки є оригінальність запропонованого матеріалу та його всебічне спрямування.

Для вчителів початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів.

Зміст:

1. Вступ_________________________________________________________ 5

2. Основна частина________________________________________________ 8

2.1. Формування ключових компетентностей учнів молодшої школи______ 8

2.2. Екологічна компетентність _____________________________________ 9

2.3. Компетентності у галузі природничих наук, техніки та технологій___ 12

Висновки______________________________________________________ 15

Використані джерела ____________________________________________ 17

Додатки _______________________________________________________ 18

ВСТУП

Вчитель — це перший, а потім і головний світоч в інтелектуальному житті школяра;

він пробуджує в дитини жадобу знань, повагу до науки, культури, освіти.

В.О.Сухомлинський

Компетентність у перекладі з латинської «competentia» має значення обізнаності, рівня знання та досвіду, набутого у процесі. Компетентною особистістю можна вважати людину, що набула розумових якостей, досвіду, цінностей і ставлення, що цілісно реалізуються на практиці.

Компетентність знаходиться в епіцентрі світової думки та розкриває нові перспективи розуміння місії школи, життєвих результатів освітньої діяльності. В основі концепції компетентності лежить ідея виховання компетентної людини й працівника, який не лише має необхідні знання, професіоналізм, але й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях. На відміну від терміну «кваліфікація» компетентність включає такі якості, як ініціативність, здатність до співробітництва, роботи в групі, вміння оцінювати ситуацію, логічно мислити, добувати, відбирати й аналізувати інформацію. Людина може стати компетентнісною тільки після здобуття нею достатньої інформації, знань і практичного досвіду.

Освіта відіграє головну роль у формуванні компетентної особистості. У даний час існує ряд спроб визначити поняття «компетентність» з освітньої точки зору. Наприклад, на нараді концептуальної групи проєкту «Стандарт загальної освіти» сформульоване таке робоче визначення поняття «компетентність»: «Готовність учня використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для рішення практичних і теоретичних задач».

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Спираючись на даний Закон, було сформовано формулу Нової Української Школи (далі НУШ). Вона складається із таких положень, як умотивованість учителя, дитиноцентризм, педагогіка на основі партнерства, сучасний підхід до освітнього процесу тощо. Однак, основним із даних пунктів, на мою думку, є засвоєння нового змісту і набуття основних компетентностей:

1. Вільне володіння державною мовою

2. Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами

3. Математична компетентність

4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки та технологій

5. Інноваційність

6. Екологічна компетентність

7. Інформаційно-комунікативна компетентність

8. Навчання впродовж життя

9. Громадянські та соціальні компетентності

10. Культурна компетентність

11. Підприємливість та фінансова грамотність

Для даної методичної роботи було вибрано пара компетентностей, що є одними з найактуальніших з погляду на сучасність: компетентність у галузі природничих наук, техніки та технологій та екологічна компетентність.

Для школярів початкової школи у навчанні, згідно вибраним компетентностям, доцільно акцентувати увагу на такі аспекти:

1. Здатність відповідати за наслідки власної діяльності в довкіллі.

2. Розуміння важливості збереження та покращення стану природного середовища.

3. Опанування основ цифрової грамотності для розвитку і спілкування.

4. Доцільно використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні.

5. Формування допитливості, прагнення самостійно шукати і пропонувати нові ідеї.

6. Пізнавати себе та навколишній світ шляхом спостереження.

Основна частина

2.1. Формування ключових компетентностей учнів молодшої школи

Компетентність – це досвід, знання вміння і практичні навички, що визначають здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні освіти. Дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя має бути активним членом суспільства, може самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії.

Початкова школа відіграє важливу роль в питанні формування у школярів ключових компетентностей, навчально-пізнавальній компетентності зокрема. Центральним надбанням та результатом розвитку молодшого школяра є уміння вчитися. Завдання початкової освіти — вироблення у школярів бажання і вміння вчитися самостійно, бути компетентними в сфері навчально-пізнавальної діяльності. Вчитель має сформувати у молодшого школяра сукупність компетентностей які є актуальними у цьому віці.

Компетентність – це володіння учнем певної компетенції. Тоді як компетенція – це категорія та суспільно визначений рівень знань у певній сфері діяльності людини. Вона відокремлена від людини та є наперед заданою соціальною нормою. Ключова компетентність – здатність учня здійснювати складні багатофункціональні та предметні види діяльності. Компетентнісний підхід розширює можливості освітнього процесу, додаючи до традиційних знань, умінь і навичок - досвід, ставлення, особистісні якості тощо.

Організовані індивідуальні знання мають бути надійними рушіями в якості основи для прийняття ефективних рішень відносно тієї чи іншої конкретної ситуації. Формування компетентностей має бути нерозривно пов’язане з усіма типами організації знань. Початкова школа та школа зокрема, вчить дитину компетентно обирати свій життєвий шлях, ставити перед собою завдання саморозвитку, самовиховання та самоосвіти. Завдання початкової ланки як навчально-виховного процесу є всебічний розвиток молодших школярів, набуття учнями досвіду спілкування, формування в них бажання та вміння вчитися. Вчитель має організовувати навчання кожної дитини так, щоб воно сприяло розвитку, вчило самостійно здобувати знання та бути відповідальним за свої вчинки.

Реалізація компетентністного підходу – це важлива умова підвищення якості освіти.

2.2. Екологічна компетентність

Важливим моментом екологічного виховання в початкових класах є вичленення екологічного потенціалу кожного навчального предмета, в першу чергу курсів «Природознавство» та «Я і Україна». Саме вони мають стати базою для формування відповідних екологічних компетентностей дитини, а вчитель має вміло використати для цього увесь навчальний потенціал цих предметів.

Головним завданням екологічної освіти сучасної школи можна вважати:

· засвоєння наукових знань про взаємозв’язок природи, суспільства і людської діяльності;

· розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема;

· оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі;

· розвиток потреби спілкування з природою;

· активізація діяльності щодо охорони й поліпшення навколишнього середовища.

Ключовими принципами екологічного виховання слід назвати:

· міжпредметний підхід у процесі формування екологічної культури учнів;

· систематичність та безперервність екологічної освіти школярів у процесі всіх основних видів діяльності у школі;

· вивчення та поліпшення стану навколишнього середовища;

· взаємозв’язок екологічних проблем;

· відповідальність за збереження середовища.

Усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки – найголовніші основи для розуміння важливості збереження природи.

Важливе значення для формування екологічної компетентності має саме екологічна свідомість, що забезпечує розуміння особистістю суті екологічних проблем.

Формування екологічної компетентності відбувається у процесі екологічної освіти й відповідно покликане слугувати провідником екологічної культури у змісті освіти. Екологічна компетентність як психолого-педагогічна категорія може розглядатися як «сектор» життєвої компетентності, який стосується широкого спектру взаємодії особистості і навколишнього середовища.

Важливо розпочати екологічне виховання з раннього дитячого віку. Свідоме й бережливе ставлення до природи маємо формувати з дитинства у сім'ї та школі. Екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони, збереження і примноження природних ресурсів.

Загальноосвітня школа покликана виховувати у школярів любов до рідного краю, навчати основ охорони навколишнього середовища, науково обґрунтованого використання природних багатств.

Добірка вправ і завдань

Предмет	Тип уроку	Прилади і матеріали
Математика	Урок застосування знань, умінь і навичок
	Мета Ознайомити дітей: 1) з поняттям екології; 2) різноманіттям флори; Навчити: 1) роботі з флеш-картками; 2) застосуванню практичного матеріалу; 3) екологічній відповідальності. Сприяти розвитку інтелекту дітей. Викликати зацікавленість у дітей. Робота із практичним матеріалом.	• Флеш-картки • Картонні квіти • Плакат з травичкою (надрукований або намальований) • Клей ПВА • Зошит Вправи : Додаток 1 Матеріали: Додаток 1
Письмо	Перевірки та контролю знань	Прилади і матеріали
	Мета Розширити знання дітей про поняття екології та важливості збереження природи. Перевірити вміння та навички. Ознайомити з: 1) Текстом «Вишня» 2) Вимогами виконання завдань Виконати: 1) Контрольне списування Перевірити знання правопису дітей перевірити увагу та навчити загостряти увагу на тексті. Розвивати у дітей уміння уважно читати та списувати текст. Виховувати уважність, охайність, любов до природи. Розвивати концентрацію.	• Тексти «Вишня» • Контрольні зошити • Плакат із зображенням дерева вишні Текст : Додаток 2 Матеріали: Додаток 2
Читання	Урок засвоєння нових знань	Прилади і матеріали
	Мета Ознайомити з: 1) Зображеннями рослин 2) Важливістю збереження природи 3) Екологічними проблемами та їх протидії Навчити: 1) Любити природу 2) Логічно мислити 3) Берегти природу Вчити дітей берегти природу. Розвивати уяву дітей, концентрацію уваги, логіку.	• Казка «Як діти раділи, а ялинка плакала» • Флеш-картки (пазл) • Дошка • Інтерактивна дошка/ телевізор Завдання: Додаток 3
Трудове навчання/ Малювання	Урок застосування знань, умінь і навичок	Прилади і матеріали
	Мета Ознайомити з: 1) Роботою з пластиліном 2) Технікою малювання «Відбиток природи» Показати красу природи, навчити роботі з пластиліном та фарбами. Розвивати креативність, уяву, любов до навколишнього середовища.	• Листочки • Трава • Шишки • Картон • Пластилін • Інструменти для роботи з пластиліном • Альбом для малювання • Фарби Завдання : Додаток 4
Я досліджую світ	Позакласний захід	Прилади і матеріали
	Мета Ознайомлювати дітей з: 1) Навколишньою природою 2) Рослинами 3) Способами збереженням природного середовища 4) Засадами щодо уникнення забруднення природи Практично показати навколишнє середовище. Ознайомити з флорою та фауною. Розвивати відповідальність перед навколишнім світом.	• Килимок для пікніку • Пакети для сміття • Паперовий посуд • Їжа • Інвентар для ігор на свіжому повітрі Порядок проведення заходу: Додаток 5 Домашнє завдання : Додаток 5

2.3. Компетентність в галузі природничих наук, техніки й технологій

Компетентність в галузі природничих наук, техніки й технологій тісно пов’язана із екологічною та має на меті пізнання навколишнього середовища, природи, важливості її збереження, її динамічність та надає змогу зрозуміти головні засади навчання методом спостереження, самонавчання та концентрації уваги. Основу формування компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій в початковій школі становлять допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом з іншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження.

Допитливість – це те, що спонукає до розвитку людину. Сучасний підхід до навчання, зосереджений на опануванні дитиною певного обсягу знань у процесі навчання, не дає змоги батькам допомогти дитині максимально розвинути її потенціал. Процес навчання, при якому допитливість дітей береться до уваги, спонукає учнів прагнути до знань, а не віддалятися від них. Допитливість передбачає, що дитина має досить вільного часу, щоб досліджувати навколишній світ, ставити запитання й отримувати нові знання за допомогою ігрової діяльності. Якщо дитині дати змогу здобувати нові знання в практичній діяльності та свободу дій, процес навчання стає динамічним.

Спостереження є важливим джерелом знань та сприяє розвитку таких важливих умінь у школярів як дивитися і бачити. Розвиваючи в дітей уміння проводити спостереження та дослідження формує їхній інтерес до навчання, сприяє розвитку уяви, мислення тощо. Такі види навчання допомагають молодшим школярам не лише правильно і глибоко засвоювати основну інформацію, але й сприяють розвитку здібності до самостійного навчання.

У педагогіці дослід - це активний метод пізнання навколишнього світу , що посідає усе вагоме місце у системі початкового навчання.

Дослід має важливе значення для розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів:

● дає можливість побачити різноманітні процеси, властивості природних об'єктів, зрозуміти сутність природних явищ;

● сприяє формуванню матеріалістичного усвідомлення фактів і явищ, виховання спостережливості, мислення, мовлення молодших школярів.

Учень, маж отримувати знання не тільки сидячи у класі за партою, а й засвоювати знання досліджуючи об'єкти довкілля.

Методи досліду та спостереження майже неможливі в умовах закритого приміщення, тобто класу. Тому найкраще розвивати дану компетентність в умовах динамічності – перебуваючи за стінами школи (природна зона/парк/галявина тощо).

Добірка вправ і завдань

Предмет	Тип уроку	Прилади і матеріали
Математика	Позакласний урок
	Мета Ознайомити дітей: 1) з методом спостереження; 2) методом дослідження; Розвивати: 1) уважність; 2) любов до навколишнього середовища; 3) розуміння динамічності світу. Сприяти розвитку уважності дітей. Викликати зацікавленість у дітей. Робота на свіжому повітрі.	• Килимок • Зошит/блокнотик • Різнокольорова крейда Вправи : Додаток 6
Письмо	Урок засвоєння нових знань	Прилади і матеріали
	Мета Розширити знання дітей про поняття динамічності та мінливості навколишнього середовища. Ознайомити з: 1) Текстом «Дихання природи» 2) Вимогами виконання завдань Виконати: 1) Вправи 2) Прослухати текст та виконати поставлене завдання Перевірити увагу школярів. Розвивати у дітей уміння уважно слухати та концентрувати увагу. Виховувати уважність, любов до природи. Розвивати концентрацію.	• Текст «Дихання природи» • Зошити • Плакат із зображенням природи Текст : Додаток 7 Матеріали: Додаток 7
Читання	Урок засвоєння нових знань	Прилади і матеріали
	Мета Ознайомити з: 1) Правилами виконання завдання 2) Текстом «Як росте рослина?» Розвивати: 1) Пошукові здібності 2) Спостережливість та пам’ять 3) Навички читання 4) Логіку та увагу	• Загадки • Телефони • Книжки • Інтерактивна дошка/телевізор Завдання: Додаток 8 Текст: Додаток 8
Малювання	Позакласний урок	Прилади і матеріали
	Мета Ознайомити з: 1) Роботою з кольоровою крейдою; 2) Технікою малювання крейдою. Показати красу природи, навчити роботі крейдою. Навчити: 1) Спостерігати за навколишнім середовищем; 2) Досліджувати нові можливості в сфері малювання. Розвивати креативність, уяву, любов до навколишнього середовища.	• Кольорова крейда • Вологі серветки • Вода Завдання : Додаток 9
Я досліджую світ	Екскурсія	Прилади і матеріали
	Мета Ознайомлювати дітей з: 1) Навколишньою природою. Навчити: 1) Помічати красу; 2) Шанувати роботу людей; Практично показати навколишнє середовище. Ознайомити з флорою та фауною. Розвивати навички спостереження.	• Фотоапарат/телефон (за бажанням) Порядок проведення заходу: Додаток 10 Домашнє завдання : Додаток 10

Висновки

Коли вчитель проводить урок та використовує елементи дидактичної гри на уроці (цікавинки, ігри, кросворди, загадки, ребуси, практичні заняття, рольові ігри, застосовує інтерактивні методи навчання, комп’ютерні технології навчання ), то навчання перетворюється в захоплюючий процес.

Дуже важливо, щоб на уроці було якнайбільше завдань, які б спонукали дитину до активної діяльності. Коли дитина навчається з бажанням та відчуває себе частиною процесу навчання, вона з радістю буде навчатися новому, працювати над новим відкриттям, буде вміти користуватися додатковою літературою, довідниками. Якщо дитина отримуватиме від навчання задоволення, вона, закінчивши школу, зможе навчатися далі, а також використовувати набуті знання задля досягнень життєвих цілей.

У роботі було висвітлено дві компетентності: екологічна компетентність та компетентність в галузі природничих наук, техніки й технологій. Ці компетентності нерозривні, адже важливі питання екології та її збереження тісно пов’язані із вмінням спостерігати, досліджувати та робити логічні висновки із побаченого та вивченого.

Завдання вчителів, так само як і батьків - навчити дитину будувати правильні стосунки з природою. Потрібно не тільки надавати література та візуальний матеріал, а й вчити власним прикладом.

Основоположні кроки задля забезпечення збереження природи зароджуються з побутового життя:

1. Заощадження паперу. Макулатуру можна здати на вторинну переробку в спеціальних пунктах прийому.

2. Економія електроенергії. Виходячи з кімнати, потрібно вимикати світло, а також побутову техніку.

3. Заощадження води, адже її запаси на нашій планеті не безмежні.

Також вирушаючи на заміську або лісову прогулянку потрібно притримуватись правил:

1. Не приносити додому ніяких тварин.

2. Не ловити метеликів, бабок, жуків заради забави, адже вони мешканці природі, які також забезпечують її безпеку та здорове функціонування.

3. Не чіпати в лісі мурашники. Мурахи - санітари лісу.

4. Не зривати гілки на деревах, рослини.

5. Ні в якому разі не залишати сміття на природі.

Загальноосвітня школа покликана виховувати у школярів любов до природи, навчати основ охорони навколишнього середовища. Усвідомлюючи основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки – це найголовніші основи для розуміння важливості збереження природи.

перший слайд

Список використаних джерел:

1. Сухомлинський В. Вибрані твори : в 5-ти т. – Т. 5 Статті / В. Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1977. – 639 с.

2. І.М. Кубенко «Що таке компетентність і як її розуміють в освіті»/ Додаток до електронного журналу «Теорія та методика управління освітою»,Вип № 1, 2010 р.

3. Дерябо С.Д. Экологическая психология и педагогика / С.Д. Дерябо, В.А.Ясвин. – Ростов н/Д.: Феникс, 1996. – 476с.

4. Формування екологічної компетентності школярів: наук.-метод. посібник /Н.А.Пустовіт, О.Л.Пруцакова, Л.Д.Руденко, О.О.Колонькова. – К.: «Педагогічна думка», 2008. – 64с.

5. Інноваційні технології навчання в початковій школі /Автори – упорядники: В.П. Телячук, О.В. Лесіна. – Х. : Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 240с.

6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / за ред. О. В.Овчарук. - К.: К. І.С.,2004. - 112 с.

Додаток 1

Матеріали:

Флеш-картки:

другий слайд

Картонні квіти:

Слайд3

Плакат:

Вправи:

Вправа №1

Задача «Збереження природи»

Учень має вирішити задачу та записати її у зошит.

Умова:

Щоб зберегти природу потрібно викидати сміття у відведені для цього контейнери. Людина викидає в смітник 12 пластикові пляшки в день, пакетів на 6 більше, а іншого сміття на 32 штук більше. Скільки пляшок з пакетами в день викидає людина? Скільки разом всього штук сміття викидає людина в день?

Розв’язання:

1) 12 + 6 = 18 (шт.) – пляшок і пакетів

2) 18 + 32 = 50 (шт.) – сміття

Відповідь: в день людина викидає 18 пляшок і пакетів разом, всього 50 штук сміття.

Вправа №2

Учень має вирішити завдання та записати відповідь у зошит.

Практичне завдання «Букет»

Учням роздаються картки із зображеннями квітів (по дві картки з однаковим зображенням).

Умова:

Скласти букет із квітів (на картках). Порахувати скільки і яких видів квітів застосовано. Порахувати скільки всього квітів в букеті.

Відповідь: індивідуальна.

Вправа № 3

Приклади із творчим завданням «Квітковий сад»

На дошці висить плакат із зображенням трави. Учням роздаються вирізані з картону квіти (на зворотному боці написані цифри: троянда -1, ромашка - 2, кульбаба - 3) та листки із надрукованими прикладами. Учень має вибрати один із наданих йому прикладів та вирішити його. В залежності від відповіді, дитина має вибрати одну із квіток, на якій зазначені вірна до його прикладу відповідь та наклеїти на плакат (клей ПВА знаходить у вчителя).

Приклади:

1) 18 + 2 – 19 = (1)

2) 15 + 4 – 18 = (1)

3) 42 – 28 – 13 = (1)

4) 16 – 10 – 4 = (2)

5) 32 + 18 – 48 = (2)

6) 48 – 16 – 30 = (2)

7) 20 – 19 + 2 = (3)

8) 16 + 4 – 17 = (3)

9) 64 – 32 – 29 = (3)

Додаток 2

Текст «Вишня»:

Колись давно в дитинстві Марійка мала великий сад. Там росло велике гарне дерево. Це була вишня. Коли вона розквітала, то її квіти були схожі на рожеві вогники. Бджілки збирали з неї мед. Восени із цих квіток виростали великі червоні та солодкі вишні. Навколо дерева зеленіла молода травичка. Птахи дуже любили вишню. Вони сідали на її гілочки та співали свої пісні. Усе навколо розквітало. Вишня була матінкою великого квітучого саду.

Плакат:

Слайд5

Додаток 3

На смарт-дошці або на телевізорі зображено відео або гіф-картинку з новорічною ялинкою.

Казка «Як діти раділи, а ялинка плакала» Василь Сухомлинський

Наближався Новий рік. Поїхали люди до лісу, зрубали струнку Ялинку. Привезли її у велику світлу кімнату.

Поставили посередині, прикрасами та цукерками прибрали. Бігають діти навколо Ялинки, милуються, пісні співають. Радісно дітям. А Ялинці страшно й сумно. Бо немає ні лісу темного, ні зайчика сірого, ні неба синього, ні місяця ясного. Бо в ногах у неї не снігова ковдра, а папірці барвисті всякі.

Заплакала з туги Ялинка, та ніхто й не помітив гіркої сльози, що впала з гілки на підлогу. Одна тільки дівчинка синьоока помітила, зітхнула й тихо прошепотіла: “Ялинка плаче…”

Закінчилося новорічне свято. Поїли діти цукерки, познімали прикраси. А Ялинку викинули на подвір’я… Біля неї стояла синьоока дівчинка.

Флеш-картки:

шостий слайд

Завдання:

Вправа № 1

Прослухати уважно казку та відповісти на запитання:

1. Куди привезли Ялинку? (В дім та поставили у світлу кімнату)

2. Чому Ялинка засмутилась і плакала? (Бо її зрубали та забрали з лісу від сім’ї та друзів)

3. Чому не можна шкодити природі? (Індивідуально)

Вправа №2

Дітям у випадковому порядку роздаються флеш-картки, що мають складати пазл. Учень має скласти пазл, розповісти що зображено на картинці та відповісти на запитання:

1. Чи правильно те, що зображено на картинці? Чому?

2. Чи важливо берегти природу? Чому?

3. Що ти робиш, щоб допомагати навколишньому середовищу?

Додаток 4

Завдання № 1:

Аплікація «Ліс»

Використовуємо заздалегідь зібране листя, травичку, шишки. Починаємо аплікацію з травички. Прикріплюємо її до паперу на пластилін. Великі листочки прикріплюємо зверху ближче до краю картону (ніжки листочка прикріплюємо на пластилін, що сам листочок ніби стояв як дерево), листя поменше – деінде, де бажає дитина. Так само робимо із шишками, проте через їх великий розмір бажано не використовувати у великій кількості. Також можна використовувати будь-які зібрані (не зірвані!) природні матеріали (кора дерева, жолуді, пелюстки квітів, насіння тощо). Також можна створити зимовий ліс, приклеївши трохи вати поверх наших дерев та травички, також можна присипати невеликою кількістю білих блискіток.

Завдання № 2:

Малюнок «Відбиток природи»

На стіл бажано розстелити поліетиленову скатертину. Беремо фарби різноманітних відтінків, гарно будуть виглядати осінні кольори: помаранчевий, жовтий, червоний, золотий тощо. Пензликом розфарбовуємо листочок та кладемо його на папір. Добре притискаємо. Можна експериментувати із кольорами, формою листя, можна додати блискіток.

Такий спосіб малювання гарно підходить для дітей молодшого віку, розвивають акуратність, відчуття прекрасного, єдність з природою, розвиває креативність та навички малювання в сукупності із навичками, що викладаються на уроках трудового навчання. Також залучення до такого виду роботи практичного матеріалу розвиває натуралістичний та кінестетичний інтелект. Також впливає на розвиток та покращення моторики, сприйняття матеріалу та його особливостей.

Додаток 5

Порядок проведення заходу:

1. Зустріч класу біля школи ( в умовлений час).

2. Похід в парк/лісову зону тощо.

3. Спостереження за природою та жителями природної зони.

4. Знайти місце для розташування пікніку та ігор.

5. Збір гербарію.

6. Початок пікніку.

7. Дитячі ігри (м’яч, бадмінтон, скакалка, квач тощо).

8. Розповідь про важливість прибирання за собою на природі задля забезпечення її збереження.

9. Прибирання місця проведення пікніку.

10. Озвучення домашнього завдання:

11. Повернення до школи.

Домашнє завдання :

1. Написати невелику розповідь про побачене на прогулянці до природної зони.

2. Відповісти на питання:

· Як потрібно берегти природу? (прибирати за собою, не смітити, використовувати екологічний посуд, не пошкоджувати рослини тощо)

· Як потрібно себе вести на природі? (не смітити, не шуміти, не відходити далеко від дорослих, не заважати іншим відпочивати, не турбувати жителів природної зони, поважати природу навколо тощо)

· Чи сподобався вам захід? Чому?

Додаток 6

Такі вправи можна виконувати, виходячи на прогулянку до паркової або лісової зони.

Завдання № 1

Протягом прогулянки учні мають уважно дивитися навколо, спостерігати за тим, що знаходиться поруч із ними. Діти мають зробити декілька завдань, тим самим розвиваючи свій мозок на мультизадачність та тренуючи пам’ять.

Питання:

1. Підрахувати скільки дерев нам траплялося протягом шляху.

2. Скільки дорослих, а скільки дітей ми пройшли повз? Скільки з них було хлопчиків, а скільки було дівчат?

3. Чи зустрілися лісові тварини, скільки та яких (якщо це лісова зона)? Чи зустрілися вам висаджені клумби, скільки та якого кольору (якщо це паркова зона)?

Вирішення: у всіх учнів різна уважність та спостережливість – відповідь виключно індивідуальна. Протягом прогулянки можна та потрібно робити нотатки в зошит або блокнотик.

Задача № 2

На дошці крейдою намалювати чотири листочки, кожен листочок позначає свою пору року, біля них мають бути цифри: сьомий слайд

Умова:

1. Навесні сонечко обіймає усю природу, розквітають всі дерева, що ростуть в саду. 2. Взимку дуже сувора погода, тож зеленими залишаються тільки хвойні, яких в саду менше всіх. 3. Літом дерев квітне менше, ніж навесні, проте більше, ніж осінню.

Запитання:

1. Знайти який листочок до якої пори року відноситься.

2. Розставити в правильному порядку пори року.

3. Розмалювати листочки підходящим під пори року кольором.

Вирішення:

«Навесні сонечко обіймає усю природу, розквітають всі дерева, що ростуть в саду.»

1. Найбільше число серед листочків – 52, тому цей листочок відповідає ВЕСНІ.

«Взимку дуже сувора погода, тож зеленими залишаються тільки хвойні, яких в саду менше всіх.»

2. Найменше число серед листочків – 4, тому цей листочок відповідає ЗИМІ.

«Літом дерев квітне менше, ніж навесні, проте більше, ніж осінню.»

3. Ми вже знаємо, що ВЕСНА має найбільше число, а ЗИМА найменше, тож можемо поставити два листочки по обидва боки, залишивши два місця посередині:

восьмий слайд

Так як кількість ЛІТНІХ дерев має бути менше, ніж ВЕСНЯНИХ, ми можемо підставити ЛІТО під будь-який знак питання. Однак ЛІТНІХ дерев має бути більше, ніж осінніх, тому листочок із цифрою 34 – ЛІТО, а 11 – ОСІНЬ.

Відповіді згідно поставлених запитань:

1. ВЕСНА – 52; ЛІТО – 34; ОСІНЬ – 11; ЗИМА – 4.

3. девятий 2 девятий 1

Додаток 7

Текст «Пори року»

Людина і природа тісно пов'язані один з одним, тому так важливо жити в гармонії з природою. Природа неймовірна та дуже різноманітна. Вона завжди вражає своєю пишністю і неповторністю. Потрібно тільки побачити і почути всю її красу, відчути аромати, роздивитися барвисті кольори. Будь-яка пора року унікальна.

Літо дарує нам радість в вигляді сонячних променів, зелені, відпочинку на свіжому повітрі. Осінню все починає готуватися до зимового сну. Проте навіть в цьому випадку природа не втрачає своєї привабливості. В цей час вона виглядає особливо урочисто. Трохи сумно, але загадково і гордовито. В осені є своя особлива і неповторна краса: і в синьому відтінку небес, і в неодягнених деревах, і в сірих дощових днях. Зима вистилає величезні сріблясті килими на місці нещодавньої зеленої травички. Навесні розпускаються бруньки, з-під снігу пробиваються перші квіти, поступово дерева одягаються в зелені шати, всюди чується спів птахів.

Краса природи полягає не тільки в красивих пейзажах. Все, що відбувається на землі - це все справа рук природи, (навіть будинки), тому що людина є частиною природи, і все що вона робить, це насправді все від природи.

Природа настільки мальовнича, що іноді її красу просто неможливо описати словами. Кожен куточок природи таїть в собі чарівне і загадкове почуття.

Бережіть природу, дбайте про неї, бо вона – мати усього живого.

Питання до тексту:

1. Чим відрізняються пори року?

2. Чому природу називають «матір’ю»?

3. Як змінюється природа протягом року?

4. Яка ваша улюблена пора року? Чому?

Вправа №1

Напишіть 5 речень про будь-яку пору року.

Наприклад: «Зима моя улюблена пора року. Я дуже люблю сніг, тому що можна піти кататися на санях…..»

Плакат:

Додаток 8

Завдання № 1

Учням роздається роздрукований текст. Кожен читає по реченню.

Текст «Як росте рослина?»

Раніше за всіх починають цвісти дерева, які запилюються вітром: ліщина, верба, клен. Пилок вільно переноситься вітром з однієї рослини на іншу. Разом із запиленням в рослин з'являються бруньки. Згодом з цих бруньок виростуть листочки та квіти.

На початку літа з’являються квітучі трави — волошка, гвоздика, дзвоники й ромашки. У цей час зацвітають малина, брусниця, журавлина. У водоймах зацвітають жовті глечики, у садах цвіте жасмин. З кожним місяцем літа цвітуть все нові й нові рослини. Починають дозрівати суниці, з’являються літні гриби. Липень називають ягідним місяцем. Дозрівають ягоди черемхи, малини, смородини, достигають у саду аґрус і вишня. У серпні дозрівають плоди й насіння. В кінці літа в лісі дозрівають горіхи. Літо поступово переходить в осінь.

З появою перших заморозків на ґрунті починається осінь. Спочатку листя набуває жовтого, оранжевого і червоного забарвлення. Потім починається листопад. З кінця листопаду до замерзання водойм характерний перехід осені до зими. Восени можна спостерігати повторне цвітіння рослин. Можна побачити квітучу білу акацію, каштан, калину, горобину, квітки на яблуні та груші. Зацвітають трав’янисті рослини: ромашка, волошка, кульбаба тощо.

Взимку в лісах, на полях та луках життя рослин завмирає до весни. З настанням справжньої зими осінній спокій змінюється зимовим. Рослини впадають в передзимовий глибокий спокій. Це допомагає їм переносити зимові холоди.

Завдання № 2

Учні мають звернути увагу на смарт-дошку або телевізор. Клас дивиться відео з яскравим процесом розквітання квіток. Наприклад, відео із серії «Timelapse: flowers».

Перелік можливих відео:

1. https://www.youtube.com/watch?v=LjCzPp-MK48

2. https://www.youtube.com/watch?v=pZVdQLn_E5w