Виховна бесіда з профілактики жорстокої поведінки:
«Світ без насильства»
Мета: формувати уміння оцінювати інших з позиції доброзичливості, учити поважати права інших людей.
Обладнання: окуляри, м’яке сердечко іграшка, силует дерева, яблучка з позитивними та негативними твердженнями, картки з прислів’ями та мирилками, смайлики, пазли з ілюстраціями до казки «Снігова Королева»
Хід заняття
І . Привітання.
ІІ. Вступна бесіда вчителя.
- Сьогодні у нас незвичайний урок, ми будемо говорити про важливі речі в нашому житті, про проблеми, з якими може зіштовхнутися кожен із нас. А про що саме, дізнаєтесь виконуючи різні завдання. І ось перше із них.
ІІІ. Гра «Пазли».
- На ваших столах є пазли. Складіть їх та скажіть, з якої казки ці ілюстрації. ( «Снігова Королева»)
- Назвіть головних героїв цієї казки.
- Що ви пам’ятаєте про чарівне дзеркало, яке було в цій казці. (Відбиваючись у ньому, все добре і прекрасне перетворювалось на дурне і потворне.)
- Чому Кай став жорстоким? (Коли дзеркало розбилось, один уламок потрапив в око Каю, він став жорстоким. )
- Хто врятував хлопчика? (Герда)
- Як їй це вдалося? ( Вона відігріла льодяне серце хлопчика добротою, любов’ю та турботою.)
Вчитель :
- А ви знаєте, що у цієї казки є продовження : коли Кай і Герда стали дорослими, вони зробили чарівні окуляри, через які можна розгледіти все гарне, що є в кожній людині. А чи хочете ви приміряти такі окуляри? Перш ніж я дам вам ці окуляри, я хочу зрозуміти , чи знаєте ви , що таке «добре» і що таке «погано».
ІV. Гра «Добре – погано»
На дошці картки з твердженнями і смайлики. Діти розподіляють твердження на дві групи.
- Ви чудово впоралися із завданням і тепер вам можна довірити чарівні окуляри.
V. Гра «Чарівні окуляри»
( Учень, який вдягає чарівні окуляри ,повинен назвати тільки позитивні риси характеру іншого учня.)
Вчитель:
- На жаль, в повсякденному житті немає таких чарівних окулярів. Не завжди люди бачать наші позитивні риси. Але кожна людина має змогу з відкритим серцем звернутися до інших з проханням про те, як би їй хотілося, щоб до неї ставилися інші.
VІ. Гра «Сердечко»
- Сьогодні ви теж маєте змогу звернутися до друзів з таким проханням. Це треба зробити щиро, з відкритим серцем.
( Дитина бере сердечко і звертається з проханням до тієї дитини, з якою частіше бувають непорозуміння. Першим може почати вчитель.)
VІІ. Робота з прислів’ями.
- Український народ здавна цінував дружбу, товариські відносини між людьми. Про це свідчать і прислів’я, в яких відображається їх повчальний зміст. На ваших столах є слова, з яких треба скласти прислів’я. ( Діти складають прислів’я, вивішують на дошці.)
VІІІ. Складання «Мирилок».
- Але як там не було , в житті доволі часто , навіть між друзями, виникають непорозуміння та сварки. І дуже важливо своєчасно зупинитися, згадати про те, наскільки вам важливий друг і обов’язково помиритися. А щоб веселіше було це робити, наш мудрий народ склав багато мирилок. І сьогодні у вас є змога вивчити нові мирилки, тільки спочатку їх треба відновити.
( У дітей на партах мирилки з пропущеними слова. Діти вставляють слова, працюючи в групах. Зачитують їх.)
Вчитель:
- З дитинства треба вчитися пробачати один одному, вміти самому просити вибачення, знаходити слова підтримки, вчитися співчувати іншим і любити не тільки себе, а й тих, хто знаходиться поруч. І ці зусилля обов’язково матимуть плоди. Ось і я вам пропоную створити «Дерево добра», плоди якого символізують гарні вчинки.
( У дітей паперові яблучка з позитивними та негативними твердженнями. Позитивні діти розфарбовують яскравими кольорами, негативні – чорним. Яскраві прикріплюють на дереві, чорні – під деревом.)
Вчитель:
- Ми сьогодні дуже багато приділяли уваги доброті, вмінню товаришувати, прощати … Кожна людина, щоб не стати жорстокою, байдужою, з дитинства повинна розвивати в собі позитивні, добрі риси характеру, вчитися стримувати агресію.
«Синя стрічка»
В США в квітні місяці на вулицях багатьох міст можна побачити людей, автомобілі з синьою стрічкою . Початок цієї традиції поклала трагічна історія маленького хлопчика. Навесні 1989 року мешканка Норфокла (США) Бонні Фіней довідалася про загибель свого чотирирічного онука Майкла.
Раніше хлопчик знаходився в лікарні з травмами. Коли після лікування його хотіли повернути матері, Майкл дуже плакав, кричав, що мама його не любить, і не хотів повертатися додому. Бабуся за станом здоров’я не могла взяти його до себе і піклуватися. Однак суд вирішив, що дитині буде краще дома, а не в дитбудинку і повернув хлопчика мамі. Бонні Фіней більше не бачила онука. Незабаром її молодша онука, сестричка Майкла, теж потрапила у лікарню з переломом ноги у чотирьох місцях , а на руках були чисельні опіки від цигарок. І тільки після цього почали пошуки зниклого Майкла.
Виявилось, що хлопчик був убитий у будинку матері, поміщений до шухляди з-під інструментів, а потім утоплений три місяці тому.
Ця трагедія настільки сколихнула Бонні Фіней, що вона вирішила присвятити своє життя боротьбі з насильством над дітьми. Під час похорону онука вона прив’язала синю стрічку до свого фургона, щоб привернути увагу інших людей. Чому саме синю стрічку? Бабуся це пояснила тим, що не може забути синці на тілі своїх онуків. Синій колір служить постійним нагадуванням про те, що необхідно боротися з насильством, вчити людей з дитинства добру, милосердю, стриманості. Ми теж готові боротися проти насильства, тому пов’яжемо синю стрічку, щоб не забувати виховувати в собі доброзичливість, терпимість, стримувати негативні емоції та агресію.
(Пов’язати стрічку.)
Підсумок
( Діти розповідають вірш)
Мій улюблений світ –
Без насильства.
Без жорстокості, болю та зла.
Тут народом складена пісня
Містить тільки хороші слова.
Мій улюблений світ –
Без насильства,
Де немає страждання й війни,
Де розквітла калина барвиста
І пісень не почуєш сумних.
Мій улюблений світ – це не казка,
А реально щасливе життя.
Бо звільнивши наш світ від насильства
Разом: Можна сміло іти в майбуття.
( Кожна дитина тримає букви, з яких викладають фразу
«Світ без насильства» .)
Програма дослідно – експериментальної роботи :
« Формування екологічної компетентності молодшого школяра »
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ:
- процес формування небайдужого ставлення до екології та негативних змін у навколишньому середовищі;
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ:
- комплекс організаційно – методичних заходів, інтерактивних методів навчання молодших школярів, зокрема ігрових технологій, які сприяють активній екологічно-пізнавальній діяльності учня та формують єдину систему роботи вчителя;
АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Однією з найбільш актуальних проблем сучасності є взаємодія людей з природою. Серед усіх сьогоднішніх переживань все виразніше проглядається екологічна тривога. Тому дуже важливо, щоб всі – дорослі і діти- стали на шлях співробітництва з природою. Наразі одним із основних завдань у сучасній школі є виховання підростаючого покоління. Велику роль тут повинна відігравати початкова школа, яку можна розглядати як першу сходинку збагачення людини знаннями про природне і соціальне оточення, знайомство її з загальною, цілісною картиною світу і формування науково-обгрунтованого, морального і естетичного ставлення до нього.
У вирішенні цих завдань першорядну роль повинна відігравати екологічна освіта та екологічне виховання. Від успішності здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення великою мірою залежить майбутній стан природного середовища.
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:
- виявити можливості активних методів формування екологічної компетентності молодшого школяра, під час яких процес навчання повинен стати цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя.
- обґрунтувати ефективність використання ігрових технологій навчання як складову процесу формування екологічної компетентності особистості.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ:
- розробка та впровадження сучасних методологічних підходів формування екологічної етики та світогляду учнів початкових класів;
- формування природничо-наукових знань та екологічної культури школярів в урочний та в позаурочний час засобами новітніх технологій навчання;
- проведення практичної природоохоронної роботи з урахуванням наявних знань, умінь і навичок;
- усвідомлення власного місця, ролі і значимості в екосистемі.
Для сучасних досліджень проблем екологічного виховання характерний гуманістичний підхід, згідно з яким екологічні проблеми розглядаються як такі, що стосуються внутрішнього світу особистості. Наукові підходи до екологічного виховання молодших школярів у сучасних умовах розроблено багатьма вченими-педагогами.
Проте певні напрацювання з досліджуваної теми не знизили актуальності розробки теорії і методики екологічної освіти й виховання на початковому етапі шкільного навчання. Створення цілісної системи екологічної освіти учнів початкових класів не стало ще предметом окремого наукового дослідження. Усе зазначене й зумовило мій вибір теми для самоосвіти.
Реалізувати мету досвіду, створити умови для розвитку кожної особистості неможливо без урахування наступних умов:
- навчально-виховний процес необхідно базувати на компетентнісно орієнтовних завданнях, використовуючи місцевий природознавчий і краєзнавчий матеріал;
- обов’язково використовувати активні форми проведення навчальних занять, які сприяють позитивному впливу на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уваги, фантазії, мислення, уяви;
- на етапі формування екологічної проблеми використовувати методи, що стимулюють самостійну діяльність учнів, прояв їх особистого ставлення до проблеми, знайомство з реальними місцевими екологічними проблемами, пошуку можливостей їх вирішення;
- постійно забезпечувати на уроках інтерактивне спілкування, що передбачає обмін думками, ідеями, почуттями між співрозмовниками, уміння критично і творчо мислити.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ:
- спостереження, аналіз;
- впровадження інтерактивних прийомів під час навчальних занять;
- запровадження елементів аналізу (самоаналізу) під час дослідницької діяльності на уроці;
- розробка дидактичного матеріалу, пошук завдань для створення проблемних ситуацій, виконання творчих вправ, побудови асоціативних ланцюгів та колективно-групових справ;
- впровадження в навчальну діяльність методів активізації дитячої творчості та мистецтва;
- моніторинг якості навчальних досягнень учнів;
- узагальнення досвіду роботи з проблеми, визначення перспективи дослідження.
ЗАКОНОДАВЧО – НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991р.
- Закон України «Про тваринний світ» від 3 березня 1993р.
- Закон України « Про захист рослин « від 14 жовтня 1998р.
- Закон України « Про рослинний світ» від 19 січня 1999р.
- Закон України « Про зону надзвичайної екологічної ситуації» від 13 червня 2001р.
- Закон України « Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015р.» від 21 вересня 2000р.
Урок - завжди творчість і пошук. Найефективнішим у сучасному уроці є інноваційне навчання, яке забезпечує позитивну мотивацію здобування знань, формує стійкий інтерес до предметів, спрямовує розвиток творчої особистості.
Успіх в екологічній освіті та вихованні молодших школярів багато в чому залежить від того, яким методом вчитель зацікавлює дітей до прагнення глибше пізнати навколишній світ і вдосконалюватися у всіх видах екологічної діяльності. Діяльнісна складова компетентності в галузі природничих наук базується на пізнавальній і творчій активності учнів і включає ведення спостережень за об’єктами природи зі з’ясуванням причинно-наслідкових зв’язків між явищами природи і життєдіяльністю людини, уміння здійснювати пошуково-дослідницьку, практичну, природоохоронну діяльність, робити висновки і узагальнення, створювати проекти для стимулювання пізнавального інтересу, розвитку спостережливості. Це здатність учнів вирішувати пізнавальні, проблемні і практичні задачі у сфері відносин «людина - природа».
Напрямки формування навичок дослідницької діяльності учнів початкових класів:
- розвивати здатність аналітично мислити: класифікувати, порівновати, узагальнювати зібраний матеріал;
- ознайомити учнів з методами дослідження, їх використанням у власних дослідженнях;
- навчати основ оформлення робіт;
- ознайомлення з основами застосування інформаційних технологій у дослідницькій діяльності;
- розвивати комунікативні здібності, уміння працювати у групі;
- формувати досвід публічного виступу, сприяти формуванню культури мовлення;
Освітній процес необхідно базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях, використовуючи місцевий природознавчий і краєзнавчий матеріал. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють такі форми роботи:
- спостереження за довкіллям;
- уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця події, святкування Дня Землі, Дня Довкілля, прильоту птахів тощо;
- власні дослідження;
- уроки милування природою;
- екологічні акції;
- екологічні проекти;
- природоохоронні інтелектуальні аукціони;
- конкурси, вікторини;
- випуск екологічних стіннівок;
Вище зазначені форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги. Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів. Найбільш поширеними є перегляд (створення) електронної презентації, пошук (аналіз) відео або презентації того чи іншого природного явища, закономірності та моделювання власних гіпотез та ідей (побудова схем, малюнків, ескізів тощо).
Особливого значення набувають методи, що стимулюють самостійну діяльність учнів. Такі завдання спрямовані на виявлення протиріч у взаємодії суспільства і природи, на формування проблеми і народження ідей щодо шляхів її вирішення з урахуванням концепції досліджуваного предмета. Стимулюють навчальну діяльність дискусії, сприяючи прояву особистого ставлення учнів до проблем, знайомству з реальними місцевими екологічними умовами, пошуку можливостей їх вирішення.
Також ефективними методами активізації дитячої творчості й мислення для формування екологічної свідомості є такі методи:
- метод екологічної турботи;
- метод ритуалізації (традиції українського народу : розчищення джерел, криниць, приваблювання і охорона птахів)
- метод морфологічного аналізу (створення нового об’єкта природи шляхом поєднання найкращих особливостей, якостей, характеристик інших об’єктів навколишнього середовища);
- біном фантазії (пропонується два опорні слова, за допомогою прийменників та зміни форм слова утворити словосполучення, скласти текст);
- метод анкетування;
- побудова ланцюгів протиріч (стосовно певної теми обирається по кілька аргументів «за» і «проти», у результаті обговорення приймається рішення);
- метод зіставлення (діти порівнюють себе з об’єктами природи);
- метод фантастичної проблеми (що було б, якби…?);
- метод асоціацій (перенесення властивостей з одного об’єкта на інший, порівняйте « веселе» дерево з «сумним»);
- символічна синектика (складання карт за допомогою символів та знаків, які відображають реальний світ природи для подальшої природоохоронної діяльності в позаурочний час);
- моделювання екологічних ситуацій;
Екологічне виховання не може орієнтуватися тільки на розум. Необхідно впливати також на емоції і почуття. Опора на позитивне стає головною умовою в екологічному вихованні.
Перевагу в освітньому процесі молодшого школяра має гра . Екологічна гра – це форма екологічної освіти і виховання екологічної культури, заснована на розгортання особливої ігрової діяльності учасників, стимулює високий рівень мотивації, інтересу до природи.
Екологічні ігри та завдання дають дитині змогу відчути себе частиною природи. Граючись, дитина набуває різноманітного досвіду взаємодії з навколишнім світом, має змогу відчути себе частиною природи, реагувати на проблеми. Сюжетні ігри з екологічним змістом допомагають дітям ознайомитися з діяльністю людей, які досліджують стан природи та охороняють її. Вони мають можливість виконати цілком конкретну природоохоронну роботу, засвоїти правила поведінки в навколишньому середовищі, стають добрими, чуйними. Гра збагачує особистий досвід дитини прикладами позитивної взаємодії з навколишнім середовищем.
Основне завдання вчителя при використанні екологічної гри полягають у формуванні:
- системи знань про природу;
- мотивів, потреб і звичок екологічно-доцільного поводження і діяльності у природі;
- комунікативних умінь і навичок.
Під час організації гри широко застосовується репродуктивний метод, за допомогою якого вчитель ознайомлює учнів із прийомами застосування знань в ігровій ситуації; формує навички самоконтролю, співпраці з іншими учасниками гри. Стратегія цього методу — «зроби, як я». Репродуктивне перенесення набутих знань в ігрову діяльність може бути з елементами самостійної або пошукової роботи за дидактичним матеріалом (картками, схемами, таблицями, малюнками).
Евристичний (сократівський) метод спрямований на залучення учнів до самостійної пошуково-дослідницької діяльності. Це можуть бути: аналіз проблемних ситуацій, дискусії, розв'язання проблемних завдань, що потребують певної сформованості загальноосвітніх умінь та навичок, а також прийомів логічного мислення.
У процесі організації ігрової діяльності евристичний метод застосовується на елементарному рівні: евристична бесіда, наприклад, про практичне значення або лікувальні властивості рослин.
Конкретними методичними прийомами цього методу є підготовка учнями цікавих повідомлень, запитань до «екологічної вікторини» або до «екологічного настрою», знаходження помилок у екологічному малюнку, створення комп'ютерної пізнавальної гри, створення ситуації успіху, емоційного здивування тощо.
Метод конкретних ситуацій розвиває здатність аналізувати і самостійно формулювати ігрові завдання. Учням пропонується розіграти ситуацію таким чином, щоб вони зуміли знайти, «що дано» або «що треба знайти», або й те, й інше. Приклади екологічних ігор:
- гра-конкурс «Лікарські рослини»;
- гра «Сонце, повітря і вода — наші кращі друзі;
- рольова гра «Рада лікарів-фахівців»;
- гра - конкурс: «Природа — джерело здоров'я»;
- гра-конкурс «Вода в живих організмах».
Великі можливості для розвитку і формування екологічної компетентності молодших школярів мають навчальні проекти. Метод проектів заснований на взаємодії педагога і вихованців між собою та навколишнім середовищем. Він сприяє соціальній адаптації дітей, формуванню їхньої життєвої компетентності, дає змогу набути певних знань, умінь, навичок. Під час роботи над проектами учитель має створити умови для формування власного життєвого досвіду дитини, актуалізації знань, умінь та навичок, їхнього практичного застосування у взаємодії з навколишнім світом.
Створюючи проекти молодші школярі займаються пошуковою діяльністю. Готують різні цікавинки з життя рослин і тварин, добирають вірші, оповідання, казки екологічного змісту, відгадують загадки, ребуси, кросворди, складають правила поведінки біля водоймищ, у парках, на лузі, у лісі. Працюючи над проектами, учні вчаться працювати з інструкціями, розвивають навички дослідження, спостереження, розвивають уміння отримувати інформацію з різних джерел, аналізувати її, формувати критичне мислення. Також вчаться працювати в бібліотеці з довідковою літературою. У співпраці з батьками виробляють навички роботи в інтернеті.
Неабияке значення в екологічній освіті мають екскурсії і прогулянки «екологічною стежкою». Екологічна стежка – це різновид «навчальних стежок природи», які стали активно створюватися в останні роки. Мета створення такої стежки – навчання дітей на прикладі конкретних природних об'єктів, спілкування з природою, виховання дбайливого ставлення до неї. На прогулянці екологічною стежкою діти навчаються фіксувати гарний краєвид, прийшовши до класу, зробити замальовку і скласти розповідь за своїм малюнком. Велике значення в екологічному вихованні дітей надається проведенню спостережень на прогулянці. Ця робота не тільки розвиває спостережливість дітей, але й спонукає їх робити висновки про ті чи інші явища, що відбуваються в живій і неживій природі, розвиваючи логічне мислення і мовлення дитини. Діти з таких екскурсій отримують велику радість і задоволення, тут закладається любов до природи.
Зміст екологічної освіти можна повною мірою реалізувати тільки на основі тісного зв'язку урочних і позаурочних форм навчання. Подібний взаємозв'язок забезпечує, крім отримання знань, формування досвіду, можливість прийняття рішень і формує поведінкові звички. У процесі спілкування дітей з навколишньою природою у них формується певний досвід. Для цього необхідно робити їх учасниками реальної практичної діяльності, наприклад «Екологічних стежинок».
Теми екологічних стежинок:
- екологічна стежина «Осінній парк»;
- екологічна стежина «Весняний ліс»;
- екологічна стежина «Екскурс у країну легенд про квіти
шкільного подвір’я»; - екологічна стежина «Таємниці нашого лісу»;
- екологічна стежина «Лісове господарство» тощо.
Отже, найголовніше завдання учителя – дати змогу дітям належним чином оцінити важливість екологічних знань в життя людини, навчити їх любити цей світ. Потік екологічної інформації повинен не лякати учня, а спонукати до дії.
Екологічна емоційність неможлива без знань про об'єкт співчуття, у той же час екологічна культура неможлива без емоційного співпереживання дитиною проблем природи. Лише тісні взаємозв’язки між різними явищами навколишнього світу сприяють формуванню цілісного погляду на природу. Екологічні знання допомагають учням виробляти певну позицію, екологічно грамотну поведінку, виховувати бережливе ставлення до природи, розкрити основні проблеми захисту навколишнього середовища.
Існують різні погляди на вибір методів та технологій формування екологічної компетентності молодшого школяра. Не слід забувати, що в цьому віці дитина більш довірлива і вразлива, близька до природи, спостерігається її підвищена допитливість. У період навчання в початкових класах дитина вчиться вчитися, їй легше прищепити екологічні знання, уміння любити навколишній світ, берегти його.
Саме правильно підібрані і впроваджені основи екологічної культури є тим середовищем, яке може зацікавити дитину, стати предметом для аналізу, міркувань, роздумів.
У педагогічній діяльності вчителі намагаються дотримуватись таких аспектів навчально-виховного процесу:
- організаційний - дозволяє виявити екологічні проблеми, сформувати погляд дітей на їх вирішення;
- пізнавальний – містить традиційні форми роботи (бесіди, лекції, зустрічі з фахівцями, перегляди екологічних передач і фільмів) і нетрадиційні (дискусії, заочні подорожі, екологічні подорожі, дидактичні ігри);
- пізнавально-розважальний – виховує емоційно-цілісне ставлення до природи;
- практичний – сприяє виробленню соціальної активності і формує необхідні навички надання допомоги природі;
- просвітній – створює умови для активного залучення школярів до природоохоронної освіти однолітків і дорослих;
- благодійний – виховує гуманне ставлення до людей і природи;
- підсумковий – дозволяє переконатися в значущості виконаної роботи, підбити підсумки, поставити нові цілі.
Узагальнюючи все вище написане, можна ще раз наголосити на тому, що роль школи у вихованні екологічної культури учнів незаперечна. І не можна сказати, що відіграє вагомішу роль, а саме: екологічна освіта чи екологічне виховання. Лише розглядаючи ці процеси у взаємозв’язку, можна виховати екологічно грамотного громадянина нашого суспільства.
Список використаної літеретури:
- Гільберг Т. Навчально-дослідницька діяльність на уроках природознавства / Т.Гільберг, Т.Сак //Учитель початкової школи, 2014. - № 7-8. – С. 15 – 17.
- Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.
- Концепція екологічної освіти України / інф.зб. МОН України №7 2002р.
- Конференцией ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 1992 года. http://www.un.org/ru/documents
- Мельничук В.В., Осталецька О.І., Романчук М.С., Козякова О.В. «Екологічні дослідження в Україні. Тематична виставка секрору картографічних видань Відділу комплексного бібліотечного обслуговування», Київ, 2020р. nbuv.gov.ua/node/3907
- Сухомлинський. В.А. Сердце отдаю детям. Рождение гражданина. Письма к сыну [Текст] / В. А. Сухомлинский. - К. : Рад. , школа, 1987. – 543 с.
