ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Кожний учитель повинен домогтися, щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому: Батьківщину і все, що її стосується, так само, як уміє читати, писати, лічити.

К. Д. Ушинський.

Патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою. Виховання у молодого покоління почуття патріотизму нині визнано проблемою загальнодержавного масштабу, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.

У цей складний час багато негативної інформації діти отримують під час перегляду засобів масової інформації, яка часто підриває любов до народу та своєї країни. Переконана, що дуже важливо починати прищеплювати любов до рідної держави з самого малечку, потрібно звертати увагу на патріотичне виховання в школі, бо воно дозволяє з раннього віку формувати правильне ставлення до своєї країни, цінувати і поважати її історію. Необхідно пояснювати дітям зміст понять добра і зла, формувати уявлення про значущість України та її цінності. Все це допоможе виростити покоління людей, яке завжди буде готове до подвигів, буде відстоювати інтереси свого народу.

Особливе місце в цьому процесі належить учням початкового рівня освіти - 1-4 класів. Певна річ, що національно - патріотичне виховання в системі освіти здійснюється з урахуванням пізнавальних можливостей та психологічно-вікових особливостей учнів певного класу.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини

- пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування;

- як учня, жителя міста чи села;

- виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи,

- рідного слова, побуту, традицій.

Сім’я, родина, дім, рідна вулиця, природа навколо – це ті натуралістичні фактори, які дитина бачить, розуміє, за допомогою яких можна зацікавити дитину, спонукати її до дослідження нового, і які формують у неї почуття патріотизму.

Патріотами не народжуються, патріотами стають, і завдання школи – виховати якнайбільше патріотів своєї держави, тобто гідне підростаюче покоління. І це ми можемо зробити під час проведення уроків.

Українська мова

Зокрема, під час вивчення розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3-4 класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).

Літературне читання

Велику виховну роль відіграє український фольклор – загадки, лічилки, мирилки, приказки і прислів’я, народні прикмети, дитячі пісеньки, колискові, щедрівки, колядок, веснянки, заклички тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

Доцільним є проведення тематичних уроків з української мови: «Свято рідної мови», «Шевченківське слово» та ін.

З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.

Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.

На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.

Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

Зміст програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цінностей:

·  про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів «Я – людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»;

·  про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення  необхідності знати державну мову, шанувати  символи держави; засвоєння моделей поведінки, які відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

·  оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги  громадянських вчинків, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).

Найважливішим виховним спрямуванням змісту названого предмета  є формування в учнів  найбільш значущих  для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання  творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти  значення життя як найвищої цінності.

Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.

Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані,  що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для  вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Відкриємо підручник з природознавства і дивимося, наскільки програмовий матеріал охоплює народознавчу тематику.

З перших днів навчання на уроках природознавства молодші школярі знайомляться з темою «Рідний край». Саме тут учні дізнаються про водойми рідного краю, його рослинний та тваринний світ. Діти можуть заочно мандрувати різними куточками природи, знайомитися з мальовничими краями рідної місцевості під час екскурсій, на яких вони дізнаються про історичні факти створення міста або селища.

Після розділу «Рідний край» малята вивчають карту України, де дізнаються більше про кордони вже цілої держави. Знайомляться з водним світом та оволодівають інформацією про форми земної поверхні України, природні зони тощо.

Ми дивимося на соняшник, вербу, калину, мальву, барвінок, чорнобривці і вплітаємо в свідомість дітей, як в той український вінок, любов, щирість, вірність народним традиціям, звичаям. Учні дедалі більше дізнаються про ті рослини, які стали невід’ємною частиною кожного українця. Після серії уроків з народної символіки діти України починають розуміти зміст таких приказок як «Без верби і калини – немає України», слів у пісні « Чорнобривців насіяла мати…», «Два кольори мої, два кольори….», а особливим трепетом переймаються дитячі душі від української поезії про рідну вітчизну :

«І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою будуть завше мандрувати

Очі материнські і білява хата… »

Отже, мета краєзнавчої тематики уроків природознавства – введення учнів у чарівний світ історико-культурних надбань нашого народу, рідного краю, виховання національно-свідомого, високоморального підростаючого покоління, продовжувачів традицій держави.

На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народними ремеслами в України( гончарство, ткацтво тощо), вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки. Учні власними руками виготовляють з пластиліну або глини посуд, завдяки орнаментам українського розпису надають йому національного стилю.

Мандруючи сторінками історії, діти знайомляться з різними видами орнаментів, їх значенням, учаться виготовляти ляльки – мотанки, вишивати для них елементи одягу. Останнім часом дуже модно стало одягати вишивані сорочки, та ви навіть уявити не можете, з якою радістю малюки діляться тим, що їхня вишиванка – ручної роботи, адже її вишивала – МАМА. Ця сорочка вишита різними кольорами, в неї вкладена душа українського народу, любов до рідної домівки і знання традицій нашого краю. Орнаменти вишиванок у кожного регіону нашої держави різні. Найвищим показником ефективності національного виховання сьогодні є той факт, що діти не лише не цураються носити вишиті сорочки, але й з гордістю називають себе маленькими українцями. Дівчатка, навчившись класти на тканину маленькі хрестики, стараються вишити свої перші серветки, на яких красується проста мережечка, але яка вона гарна, бо вишита власними руками. В цю серветку вкладена дитяча душа, адже вишивання – кропітка робота, яка вимагає терпіння, уваги і любові.

На уроках  «Музичного мистецтва» учні мають можливість відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.

В рамках національно – патріотичного виховання проводяться виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо. Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності, змагань «Козацькі забави». Доцільно проводити тематичні конкурси малюнків, організовувати написання листів та малюнків воїнам АТО, організовувати зустрічі з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класи за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів, відвідувати  музей Партизанської слави, історичний музею України.

Важливим традиційним засобом національно-патріотичного виховання є вивчення символіки на­шого народу. Зусиллями батьків створено класний куточок, де є зображення герба, прапора та гімну України.

Підвалини патріотизму і почуття національної приналежності й свідомості закладаються у родині. При цьому важлива взаємодія виховних впливів роди­ни і школи. Тому намагаюсь постійно підтримувати тісний зв'язок з батьками, залучаю батьків до шкільного життя дітей. Творча співпраця батьків, дітей і вчителя позитив­но впливає на формування класного колективу, вихо­вання в учнів людяності, поваги до старших, добро­зичливого відношення до товаришів.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.

Висновок

            Cаме патріотизм повинен об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу. У початкових класах закладається основа національної свідомості учнів, любов до рідної землі, своєї «малої батьківщини», виховується патріотична гордість за минуле і сучасне України, любов до рідної мови, формується духовно розвинена, творча, працелюбна особистість.