Шановні колеги!
03.11.2020 відбулося анкетування педагогічного колективу про виховання доброчесності в учнів школи.
Загальна кількість опитаних – 42 респонденти
Висновок: Опитування педагогічного колективу школи свідчить про прагнення педагогів виховувати учнів згідно загальнолюдського ідеалу виховання підростаючих поколінь. Виховна та соціально-педагогічна робота школи буде спрямована на створення «Положення про виховання доброчесності» та втілення виховних зусиль у реалії.
У зв’язку з результатами діагностики, доцільно ознайомитися з інформацією про наукову категорію «доброчесності». Запрошуємо педагогічний колектив до участі в лекції на тему: «Виховання доброчесності в учнів загальноосвітньої школи», про час проведення якої буде оголошено додатково.
Шановні колеги!
З 25 листопада по 10 грудня у школі проходила акція «16 днів проти насилля»
Повідомляємо Вам,
ЩО ПРО НАСИЛЛЯ ДУМАЮТЬ УЧНІ, УЧИТЕЛІ ТА СПІВРОБІТНИКИ ЗОШ№291
Ірина, учениця 8 класу
Про насилля не треба замовчувати. Якщо таке сталося в житті дитини, треба повідомити про це батьків. Якщо насилля було в школі, то першими про це мають дізнатися учителі й класний керівник. Терпіти і мовчати не можна.
Дем’ян, учень 7 класу
Я не був свідком насилля в нашій школі, а ось в позашкільному житті мені довелося бути свідком, коли юрба знущалася над одним хлопцем. Таку агресією було страшно спостерігати. Я навіть розгубився, не знав, що робити.
Ірина Михайлівна, прибиральниця
Насилля – це недопустиме явище, особливо у школі. Дітей треба виховувати так, щоб вони розуміли відповідальність за свою поведінку. Однак я вважаю, що якщо хтось когось фізично кривдить, то треба давати здачі, а педагогам надалі робити висновки, вести виховну роботу, щоб конфлікт не повторився. Ось така моя думка!
Софія, учениця 7 класу
Насилля – це недопустима поведінка ні для дітей, ні для дорослих. Усі проблеми необхідно вирішувати мирно, у спілкуванні. Я засуджую тих, хто домагається своєї мети через знущання над іншими.
Ольга Василівна, сторож
Насилля терпіти не можна! І якщо людині щось загрожує, то краще тікати, ніж отримати якісь травми. Дітей треба навчити, як себе правильно поводити у разі небезпеки. Про це їм треба розповідати не тільки у школі, а й вдома. Батьки мають роз’яснити дітям, що така поведінка може призвести до трагедії.
Віктор Миколайович, робітник з експлуатації будівлі
Насилля недопустиме взагалі й в школі зокрема, але усе залежить від людини та її виховання. Якщо у родині дитина бувала свідком насильства, то хоч раз у житті вона може повторити такий вчинок сама. Тому дуже важливо, щоб батьки вдома не демонстрували агресії. У дитини все з родини.
Оксана Миколаївна, учитель школи
Насилля – це складна проблема взаємин між людьми. Однак, я хочу сказати про насилля людини над тваринами. Сьогодні багато бездомних тварин страждає від людської агресії, особливо агресивно до бездомних тварин ставляться підлітки.
Віка, учениця 7 класу
Так сталося, що одного разу я була жертвою насилля. Це відбулося не в школі. Я досі пам’ятаю, як руки іншої людини мене тримали за горло, я задихалася і дуже злякалася. При чому, це була людина, від якої я зовсім цього не очікувала. Навіть сьогодні, коли я пригадую цей випадок, мені хочеться плакати.
Віра Миколаївна, кухар шкільної їдальні
З насильством треба боротися! Я не знаю точно, як це треба робити, однак таким випадкам місця у школі немає. Необхідно проводити якісь шкільні виховні заходи, пояснювати дітям не тільки правила поведінки, а й розповідати про душевні травми, які можна отримати від агресивних людей.
Тетяна Володимирівна, мама учня 2 класу
Насильством нічого не доведеш! Якщо тебе інша людина чує, то навіть голос підвищувати не треба, бо це може викликати агресію. Та дитина, яка пережила агресивний напад, може замкнутися в собі, перестати довіряти, навіть отримати моральну травму.
Петро Гаврилович, дядько учня 2 класу
Насилля у школі й в житті не повинно бути! Крапка! Але, на жаль, насилля усе більше стає в нашому житті. Дітей треба навчити, що кулаки необхідно тримати в кишенях, бо інакше вони можуть опинитися в кайданках.
Любов Іванівна Рубан, шкільна гардеробниця
Звичайно, за дітьми слідкувати важко. Як нормальна людина, думаю, що насильство у школі й в житті – жахливе явище. З ним обов’язково треба боротися, проводити уроки добра.
Люди повинні залишатися людьми у будь-якій ситуації.
Максим Олександрович, батько учня 6 класу
Як чоловік я неодноразово стикався з насиллям. Це були акти саме чоловічої агресії. Але я вважаю, що насилля не має роду, віку, національності. Це просто поведінка, коли одна людина не поважає іншу, не бажає вирішувати проблему мирним шляхом. Так бути може, але так не повинно бути. Людина відрізняється від тварини тим, що вміє говорити, а значить – домовлятися треба у спілкуванні, а не в бійці й приниженні.
Надія Олександрівна, завуч школи
Проблема насилля мені відома з дитинства. Вона надзвичайно болюча для мене, бо я знаю багато історій, пов’язаних з насиллям дітей одне до одного, з насиллям дорослих над дітьми, з насиллям членів колективу над колегою та ін. Я категорично проти того, щоб прощати насильника, яка б ситуація не склалася. Агресор повинен відповідати за скоєне перед законом і перед законом совісті.
Катерина Іванівна, шкільний бібліотекар
Насилля неприйнятне! Нічого не можна добитися, застосовуючи насилля над дітьми, хоча відомо, що діти бувають жорстокими. Я думаю, що необхідно у дітей виховувати співчуття, розповідати їм добрі й повчальні історії, випадки з життя, коли добро перемагало зло.
Віктор Миколайович, житель мікрорайону
Вікна моєї квартири виходять на школу№291. Хочу з впевненістю сказати, що жодного разу за багато років я не був свідком насилля серед учнів цієї школи. Можливо я помиляюся, але це мій досвід. Сам я, звичайно, у молоді роки приймав участь у конфліктах між хлопцями, але це не було жорстоко. Просто виходили один на один, говорили, і, якщо домовитися словесно не виходило, то вирішували діло в чесній боротьбі. Ось так воно колись було.
РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ 6 КЛАСІВ СТОСОВНО КОНФЛІКТНОСТІ, ЦЬКУВАННЯ ТА ПЕРЕСЛІДУВАННЯ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ
За результатами проведеного діагностування серед учнів 6 класів, присвяченого вивченню ситуації з конфліктами у школі, проблем цькування і переслідування отримано такі результати:
- загалом було опитано 48 респондентів;
- учасником конфлікту з однолітками визнали себе 28 учнів;
- наявність конфліктів з батьками через проблеми з навчанням підтвердили 37 опитаних;
- наявність конфліктів з учителями школи через проблеми з навчанням та поведінкою підтвердили 8 учнів;
- жертвою цькування однокласниками або учнями інших класів визнали себе 5 осіб;
- 3 респонденти зазначили, що приймали участь у цькуванні іншого учня, 2 з опитаних не дали відповіді на це питання;
- 7 учнів зазначили, що їх хоча б раз цькували учителі;
- 6 респондентів відповіли, що повідомили дорослих про цькування іншими. Серед таких дорослих 2 учні вказали, що повідомили класних керівників, 4 учні – батьків, шкільного психолога ніхто не обрав;
- 45 учнів з опитаних підтвердили, що класні керівники знайомили їх про правила поведінки у школі, про недопустимість цькування людини людиною;
- 38 учнів дали відповідь «ні» на питання стосовно знання про відповідальність їх батьків перед законом за цькування учнем інших учнів; 3 дітей не дали відповіді на це питання;
- чи повідомить учень дорослих, якщо стане свідком цькування іншого учня, 47 дали відповідь «так».
ВИСНОВОК: Загалом учні ЗОШ №291 проінформовані класними керівниками про сутність булінгу, про наслідки, які бувають для тих, хто цькуватиме інших учнів. Зовсім незначний відсоток дітей визнали себе жертвами булінгу чи учасниками цькування, що свідчить про належну виховну та превентивну роботу навчального закладу. Низькими є показники конфліктності учнів школи з учителями, однак з батьками більш значна кількість учнів мали непорозуміння через проблеми з результатами навчання. Респонденти віддали більшість голосів батькам як таким, кому вони повідомлять про акти цькування. На жаль, діти зовсім не висловили свою довіру психологу, однак це можна пояснити наявністю нормальної безконфліктної обстановки в навчальному закладі.
